У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника.

Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Цього свята немає в жодному календарі. Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного з нас.

Для більшої частини учнів це просто оповіщення про прихід шкільних канікул. Майже всі, кому йти в школу в другій, третій і так далі клас, радіють цьому довгоочікуваного дня. Три місяці свободи від строгого розпорядку дня, ранніх пробуджень, підручників і контрольних. На три довгих місяці можна забути про парти, вчителів і зубріння.

Але для деяких закінчення шкільного року пов'язано не тільки з радістю, але і з побоюванням, легким смутком, надіями… Для тих, хто цього року закінчує школу, останній дзвоник є відліком початку найбільшої зміни в житті. Вони начебто і не зовсім дорослі ще, але вже й не діти. Попереду ще море тривоги у вигляді випускних та вступних іспитів.

По-сімейному тепло і водночас урочисто було проведено свято Останнього дзвоника у Сернянській ЗОШ І-ІІ ступенів. Право відкрити урочисту лінійку було надано директору школи Товт А.І.  Після виконання всіма Гімну України та Угорщини лунали щирі вітання на адресу винуватців свята і від вчителів, і від учнів та їх батьків.

І ось хвилююча мить… Звучить останній дзвінок. Радість та смуток переповнюють серця наших випускників. Попереду – незвіданий шлях дорослого і серйозного світу.  У добру путь, дорогі випускники! Гарних  вам канікул, школярі!

Дзвінок останній - перший крок в житті,

Палкий порив і юності надії.

Нехай щастить вам друзі у житті,

І хай здійснять світлі ваші мрії.

ФОТОРЕПОРТАЖ