"Угорська мова кольориста, як турецька, глибока, як англійська, текуча, як французька, солодка, як італійська, серйозна, як німецька, пишна, струнка і переконлива, як грецька, блискуча, як латинська" (Дьордь Кальмар)

Мова – це серце нації, яке, ніби сонце, опромінює її через свідомість кожного народу, який відрізняється один від одного своєю ментальністю, культурою, історією, духовними началами, які передаються з покоління у покоління. В кожного народу є щось неповторне, оригінальне, яке виблискує сяйвом у безмежному океані мов Землі. З цього приводу І.Огієнко писав: „Світ Божий великий і складається з окремих народів чи націй, і кожен народ – окреме закінчене ціле. І в тому – краса Всесвіту, що народи зберігають свою окремішність, як на  пишній луці кожна окрема квітка має свій окремий колір і запах”.

... Читати далі »